Оптимум споживача. Еквімаржинальний підхід

Якщо ввести в модель споживацького вибору положення про вибір між даним товаром та всіма іншими товарами, то це передусім позначиться на уявлення про структуру витрат бюджету. У цьому випадку розширене бюджетне обмеження матиме такий вигляд:

І = РХ QX + Σ PYi QYi

Дещо інакше за цих умов буде тлумачитися й лінія бюджетних обмежень. Тепер на графіку, з одного боку, буде кількість товару Х, яку може придбати споживач, виходячи з його доходу, а з іншого – витрати в грошовій формі на придбання всіх інших товарів (рис.1). Точка перетину бюджетної лінії з віссю Y відповідатиме загальному рівню доходу споживача.

Нахил цієї лінії буде постійним (оскільки вона пряма) і дорівнює тангенсу кута α:

tg α = I/QX = PX

Можна також побудувати криву байдужості для споживача з урахуванням нових припущень (рис. 1.2). Звернемо увагу на те, що у цьому випадку цінність усіх інших товарів для споживача набуває грошового виразу.

PYQY

I

α

QX

Рис. 1. Лінія розширеного бюджетного обмеження

Якщо припустити, що гранична корисність грошей для споживача залишається незміною, то гранична норма заміщення у кожній точці кривої байдужості буде дорівнювати граничній корисності товару Х, вираженій у грошовій формі (MUX). Тому нахил кривої байдужості збігатиметься з нахилом лінії бюджетних обмежень у тій точці, де гранична корисність товару Х, виражена в грошах, збігатиметься з ціною товару Х. інакше кажучи, рівновага споживача досягається за умови рівності товару для нього та витрат на його придбання:

PYQY PYQY2 PYQY2 Q X1 QX2 QX Рис.2. Крива байдужості при виборі товару Х з усієї маси товарів

MUХ = РХ

Рівновага буде тоді, коли гранична корисність, як максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися задля отримання додаткової одиниці товару, зрівнюється з його ціною.

Рішення споживача про придбання товару Х у певних обсягах залежить не тільки від його уподобань та переваг, а й від рівня доходу. Якщо на графіку, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях доходу, провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву «доход – споживання» (рис.3). Ця крива показує, як кількість товару Х, що споживається за певний час, змінюється залежно від зміни доходу і тільки доходу.



PYQY I1 I2 I3 U1 U2 U3 QX Рис.3. Крива «доход – споживання»

Таким чином, для нормальних товарів крива «доход – споживання» матиме зростаючий характер, для неякісних – спадний.

Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги її споживання не залежать від рівня доходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів. Малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Отже, крива «доход – споживання» для цієї групи товарів матиме вигляд вертикальної прямої лінії (рис.4).

PYQY PYQY

a) QX б) QX

PYQY

в) QX

Рис 4. Криві «доход – споживання» для різних категорій товарів;

а – нормальний; б – неякісний; в – нейтральний


3058324654426878.html
3058359410952225.html
    PR.RU™