На творчий розвиток суспільства.

Процес історичного розвитку авторського права в країнах континентальної Європи та англомовних країнах ішов по-різному. Континентальне європейське право розвивалося в напрямку охорони прав авторів. В XІХ ст. такі автори, як Віктор Гюго, очолили рух за ефективну охорону прав авторів не тільки усередині країни, але й за її межами. Авторське право в англомовних країнах розвивали видавці спочатку шляхом приватних угод між собою, але потім, на початку XVІІІ ст., уже шляхом прийняття законів. У результаті такого розвитку в континентальному авторському праві більший акцент було зроблено на захисті інтересів автора. Правові норми охоплювали інтереси як майнового, так немайнового характеру. В англо-американському праві акцент було зроблено на посилену охорона економічних прав видавців. Однак, незважаючи на таку розбіжність в історичному розвитку, у наші дні подальше регулювання питань авторського права в міжнародних договорах призвело до дуже високого ступеня уніфікації правових норм у законодавстві різних країн світу. Більше того, залишилося дуже мало протиріч між авторами й видавцями. Сильна охорона авторських прав іде на користь обом сторонам. Якби не було видавців, тоді автори не могли б ефективно користуватися плодами своєї праці, з іншого боку – видавцям не було б що публікувати, якби не було авторів. Останнім часом автори (через свої асоціації) і видавці успішно об'єднали зусилля в лобіюванні питань посилення охорони авторських прав на створені та перекладені твори, що стали загальним надбанням.

У наш час виник справжній конфлікт між інтересами країн, які є експортерами захищеної авторським правом продукції й країнами, що імпортують цю продукцію. Країни-експортери, зокрема Сполучені Штати Америки, хотіли б бачити більш високі стандарти охорони авторських прав у країнах-імпортерах. Якщо викорінити в цих країнах піратське використання авторських творів, тоді місцеве населення буде змушене купувати ці твори у правовласників з країн, що експортують продукцію, або купувати ліцензії. Країни-імпортери одержують економічну вигоду від слабкої або навіть відсутньої охорони авторських прав. Засоби, зекономлені за рахунок придбання недорогої піратської продукції замість дорогої авторської, може бути використано на виробничі потреби.



Всесвітня організація інтелектуальної власності у своїх виданнях і в мережі Інтернет намагається пропагандувати користь від застосування сильної охорони авторських прав у менш розвинених країнах, але ця пропаганда мало переконлива. ВОІВ прагне довести, що авторське право допомагає зберігати культурну національну самобутність у невеликих і менш розвинених країнах, стимулюючи працю творчих працівників охороною їхніх прав. Однак здебільшого ці люди працюють на місцевий ринок і тому їм мало користі від охорони їхніх прав у світовому масштабі. Дійсно авторське право певним чином може сприяти захисту національної самобутності в менш розвинених країнах, але аж ніяк не в тому розумінні, що декларує Всесвітня організація інтелектуальної власності. Якщо в країні з відносно невисоким рівнем доходу на душу населення забезпечується сильна охорона авторських прав, іноземні власники відповідних прав будуть прагнути продати свій продукт за високою ціною тільки самим заможним членам суспільства. Більшість же населення буде, таким чином, ізольовано від іноземних книг, журналів, музичних дисків, відео- й аудіокасет.

Високі ціни на імпорт будуть за цих умов сприяти захисту національної розважальної індустрії й літератури. З іншого боку, за умови значного розмаху піратства, що має місце, наприклад у Китаї, вартість продукції падає до рівня витрат на її виготовлення й до споживання продукції іноземної розважальної індустрії долучаються усе більше широкі верстви суспільства, що потенційно загрожує занепадом національної культури розваг і літератури. Таким чином, сувора правова охорона авторських прав може бути чинником, що забезпечує створення високоефективної торговельної перешкоди для поширення іноземних творів і сприяння захисту національної культури в менш розвинених країнах. Така перешкода аж ніяк не суперечить вимогам Всесвітньої торговельної організації й положенням міжнародних договорів стосовно авторського права. Проте, багато країн із числа слаборозвинених, що є імпортерами інформаційної продукції, розглядають забезпечення охорони авторських прав як основну торговельну поступку більш розвиненим країнам, що експортують таку продукцію. Під час переговорів про торгівлю й, зокрема, під час переговорів про створення ВТО вони вимагали й одержали різні поступки в інших сферах міжнародної торгівлі в обмін на обіцянку запровадити надійну охорону авторських прав.

В XXІ ст. гігантські багатонаціональні компанії у сфері засобів масової інформації й програмного забезпечення будуть домінувати на світовому ринку, використовуючи ефективність сучасних систем передавання інформації. Ефективність сучасних систем уже створила у сфері мистецтва й літератури тип економічних відносин, які одержали назву "усе переможцеві" або "переможець одержує все". Популярні розробки у сфері програмного забезпечення, кінофільми й книги швидко перекладають найбільш поширеними світовими мовами й поширюють в усьому світі.

Позитивним аспектом цієї системи є те, що споживачі різних країн мають постійний доступ до кращих світових творів інтелектуальної творчості. З іншого боку, у невеликих, але багатих державах творчість місцевих авторів може бути знищено потоком іноземних творів. Наприклад, така країна, як Данія, може мати гідну охорону авторських прав, але ринок для творів датською мовою занадто малий, щоб підтримувати значну кількість письменників, поетів і кінорежисерів. Такі країни шукають для авторів стимули, але не в системі гарантій авторських прав, а в інших формах охорони національного мистецтва, що їй не суперечать і дають можливість захистити національну культуру від голлівудської навали.


3059406686481661.html
3059494464164637.html
    PR.RU™