ІІІ. Мезо-неолітИЧНА ЕПОХА

121. Епоха мезоліту в Середземномор’ї і країнах Стародавнього Сходу розпочалася:

1. у другій половині IX тис. до н. е.

2. в XI–X тис. до н. е.

3. в IX–VIII тис. до н. е.

4. в VII тис. до н. е.

122. Коли на півдні Східної Європи відбувся перехід від мезоліту до неолітичної епохи :

1. в середині VI тис. до н. е.

2. у V на початку IV тис. до н. е.

3. у ІХ тис. до н. е.

4. у IV тис. до н. е.

123. Якими хронологічними рамками мезолітична епоха визначається на території України :

1. XІ–VII тис. до н. е.

2. IX–ІV тис. до н. е.

3. XI–IV тис. до н. е.

4. X (ІХ) – VI тис. до н. е.

124. З початком мезоліту наступила нова геологічна епоха:

1. плейстоцен

2. голоцен

3. еоплейстоцен

4. жодна із них

125. Які з вказаних характеристик природи відповідають фауні мезолітичної епохи на території Європи :

1. триває льодовиковий період, продовжують існувати тварини палеолітичної епохи

2. поступово закінчується льодовиковий період, продовжують існувати тварини пізньопалеолітичної епохи

3. закінчується льодовиковий період, зникають холодовитривалі тварини пізнього палеоліту

4. починається льодовиковий період, зникають теплолюбні тварини, відбувається часткове зледеніння території України.

126. Коли розпочався процес ґрунтоутворення і формування сучасної гідрографічної сітки :

1. у пізньому палеоліті

2. у мезоліті

3. у неоліті

4. у палеоліті

127. Мезолітична епоха в Україні припадає на такі визначені палеоботаніками

періоди :

1. пребореальний, бореальний і частково на атлантичний

2. суббореальний і бореальний

3. пребореальний і субатлантичний

4. пребореальний, атлантичний і субатлантичний

128. Культурні шари мезолітичних стоянок найчастіше залягають :

1. глибоко в ґрунті

2. неглибоко в ґрунті , найчастіше на надзаплавних терасах

3. на поверхні ґрунту

4. приблизно на глибині 10 м., недалеко від заплав річок

129. Однією з характерних рис господарства мезолітичної епохи було:

1. початки переходу до відтворюючого способу господарства

2. перехід до присвоюючого способу господарства

3. комбінований спосіб господарства

4. мішаний спосіб господарства

130. Однією з характерних рис мезолітичної епохи було винайдення :

1. меча

2. лука, стріли та мікролітів

3. серпа

4. кам’яного рубила

131. Поширення лука і стріли сприяло :

1. індивідуалізації процесу полювання

2. колективізації процесу полювання

3. підвищенню ролі мисливства в господарстві

4. підвищенню чисельності дичини

132. Першою твариною яку приручила людина в мезоліті була:

1. свиня

2. кіт

3. собака

4. корова

133. Які причини спричинили кризу мисливського господарства :

1. приручення диких тварин і розвиток землеробства

2. посилення ролі збиральництва, винайдення лука і стріли

3. збільшення чисельності населення землі, велика кількість пошестей

4. винайдення досконаліших засобів полювання , скорочення чисельності дичини , індивідуалізація полювання

134. В якому регіоні України в період мезоліту найбільше розвинулося рибальство :

1. на півночі

2. на півдні

3. на сході

4. на заході

135. Які з рибальських снастей були винайдені у мезоліті:

1. рибальські сіті

2. гарпуни

3. списи

4. гачки

136. Для якої історичної епохи характерні поняття «мікроліти» і «макроліти»:

1. неоліту

2. середній палеоліту

3. пізній палеоліту

4. мезоліту

137. Особливістю образотворчого мистецтва епохи мезоліту було :

1. зникнення печерного живопису

2. зародження печерного живопису

3. удосконалення техніки живопису

4. поява перших наскельних портретів

138. Скільки на території України відомо мезолітичних стоянок :

1. близько 800

2. понад 400

3. понад 200

4. понад 600

139. Хто з вказаних нижче дослідників вперше поставив питання про культурно-територіальне членування археологічних пам’яток України :

1. М.Я. Рудинський

2. М.В. Воєводський

3. В.Н. Станко

4. П.П. Єфіменко

140. За складом знарядь праці мезолітичні пам’ятки України поділяють на такі зони :

1. південну і північну

2. північну і східну

3. східну і західну

4. південну і східну

141. Найбільш дослідженими у південній степовій мезолітичній зоні є Кримські стоянки:

1. Білолісся, Гіржове, Мирне

2. Білолісся, Моспине, Кам’яна могила

3. Шан – Коба, Сюрень-ІІ, Кукрек

4. Велика Андрусівка, Осокорівка, Ігрень

142. Вкажіть число досліджених мезолітичних могильників на території України:

1. десять

2. вісім

3. чотири

4. один

143. Для могильників волосько-васильківського типу характерні поховання у вигляді:

1. інгумацій на спині

2. кремацій

3. скорчених трупопокладень

4. біритуальних поховань

144. Матеріали мезолітичних могильників волосько–васильківського типу вперше дали змогу дослідити :

1. поховальний обряд

2. матеріальну культуру

3. обряди і звичаї

4. релігійні вірування

145. Посипання покійників червоною вохрою ототожнювалося із:

1. символом вогню і крові

2. символом сонця

3. символом світла

4. не мало жодного смислового навантаження

146. Найповніше дослідженими стоянками північної полісько-лісостепової зони є :

1. Дробишеве, Минівський Яр, Нобель, Корост

2. Гіржове та Білолісся

3. Мирне, Ласпі, Кам’яна могила

4. Сюрень, Шан-Коба, Фатьма-Коба

147. Стоянки північної зони мезолітичних пам’яток поділяють на :

1. Східні і Західні

2. ранні і пізні

3. південні і північні

4. великі і маленькі

148. Які з перелічених культур належать до північної зони пам’яток :

1. дніпро-прип’ятська

2. гребениківська і кукрецька

3. рогалицька

4. кришська

149. До якої зони пам’яток відноситься свідерська культура:

1. північної

2. південної

3. змішаної

4. жодної

150 Кудлаївська культура доби мезоліту була поширена:

1. в Середньому Подніпров’ї

2. в Криму

3. у Верхньому Подністров’ї

4. на Волині

151 Вкажіть хронологію нового кам’яного віку:

1. кін. IX-VII тис. до н.е.

2. VI-ІV тис. до н.е.

3. VIII-VII тис. до н.е.

4. IV-III тис. до н.е.

152 У неоліті людина переходить до:

1. відтворюючих форм господарства

2. привласнюючих форм господарства

3. опановує перші метали

4. винаходить гончарний круг

153 Неолітична революція – це:

1. розвиток рибальства

2. винайдення колеса

3. перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства

4. винайдення лука і стріли

154.Скотарство і землеробство виникло з:

1. мисливства

2. збиральництва

3. збиральництва і мисливства

4. рибальства

155. Важливою рисою неоліту є:

1. поява кераміки

2. поява кам’яного посуду

3. поява мистецтва

4. поява релігійних уявлень

156. На Близькому Сході поява кераміки датується:

1. VIII тис. до н.е.

2. VIII-VII тис. до н.е.

3. VI-V тис. до н.е.

4. V тис. до н.е.

157. Перший посуд мав форму і був:

1. округлодонний і погано обпалений

2. плоскодонний і добре обпалений

3. округлодонний і добре обпалений

4. гостродонний і погано обпалений

158. У неоліті у техніці виготовлення знарядь виникають нові прийоми:

1. оббивання і розщеплення каменю

2. сколювання і розбивання каменю

3. різьблення каменю

4. розпилювання, шліфування і свердління

159. Назвіть дослідників неолітичних культур на території України:

1. В. Хвойко, С. Березанська Т. Пассек

2. В. Баран, І. Винокур, Ю. Кухаренко

3. В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін, В. Непріна

4. К. Гадачек, М. Смішко, Л. Крушельницька М. Пелещишин

160. Буго-дністровська культура була поширена на території України:

1. від Рейну до Дністра

2. вздовж середніх течій Дністра і південного Бугу

3. у північному Придніпров’ї

4. у Західній Волині

161. Буго-дністровська культура датується:

1. др. пол. VI-V тис. до н.е.

2. V-кін. IV тис. до н.е.

3. V-п. пол. ІІІ тис. до н.е.

4. IV-III тис. до н.е.

162. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток буго-дністровської культури:

1. близько 40

2. близько 60

3. близько 200

4. близько 150

163. Головні стоянки буго-дністровської культури розміщені на території:

1. Віницької і Кіровоградської обл.

2. Львівської і Волинської обл.

3. Рівненської обл.

4. Київській обл.

164. Буго-Дністровська культура розвивалася під впливом:

1. полгарської культури

2. культури Кріш-Старчево

3. культури лінійно-стрічкової кераміки

4. культур Середньої Азії

165. Кераміка буго-дністровської культури :

1. ліпна округлодонна

2. гончарна кругло- і плоскодонна

3. ліпна гостро- і плоскодонна

4. гончарна гостро- і округлодонна

166. Поховання буго-дністровської культури:

1. виявлені на кожній стоянці

2. виявлені, але не досліджені

3. виявлені у невеликій кількості

4. не виявлені

167. Культура лінійно-стрічкової кераміки поширювалась:

1. від Рейну до Дністра і Горині

2. від Дунаю до Дніпра

3. у Причорномор’ї

4. у Західній Волині

168. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток лінійно-стрічкової кераміки:

1. більше 10

2. більше 30

3. більше 50

4. близько 150

169. Яким часом датується культура лінійно-стрічкової кераміки:

1. др. пол. V тис. до н.е.

2. IV тис. до н.е.

3. IV-III тис. до н.е.

4. п. пол. ІІІ тис. до н.е.

170. Кераміка лінійно-стрічкової культури має орнамент у вигляді:

1. ліній і стрічок, наліпних валиків

2. геометричних фігур

3. прямих і хвилястих ліній

4. відбитків шнура

171. На території України розкопано лише 2 поховання культури лінійно-стрічкової кераміки:

1. Самчинці і Сокільці

2. Вовчок і Бандариха

3. Незвисько і Баїв

4. Вовчок і Бузьки

172. Поховання культури лінійно-стрічкової кераміки представлені:

1. кремаціями у безкурганних могильниках

2. кремаціями і скорченими трупопокладеннями у курганах

3. кенотафами

4. інгумаціями на боці у скорченому положення у безкурганних могильниках

173. Дніпро-донецька культура займала територію:

1. Подунав’я

2. межиріччя Дніпра і Сіверського Дінця

3. межиріччя Дніпра і Дністра

4. межиріччя Дніпра і Південного Бугу

174. Дніпро-донецька культура датується:

1. V-IV тис. до н.е.

2. др. пол. V-III тис. до н.е.

3. др. пол. III-II тис. до н.е.

4. IV-III тис. до н.е.

175. Кераміка дніпро-донецької культури прикрашена:

1. лініями і стрічками, наліпними валиками

2. геометричних фігурами

3. прямими і хвилястими лініями

4. гребінцево-накольчастим орнаментом

176. Скільки пам’яток дніпро-донецької культури відомо на сьогодні на території України і Білорусі:

1. понад 50

2. понад 100

3. понад 150

4. понад 200

177. Пам’ятки дніпро-донецької культури представлені:

1. поселеннями і могильниками

2. поселеннями і городищами

3. лише поселеннями

4. лише городищами

178. Маріупольський могильник дніпро-донецької культури досліджував:

1. Д.Я. Телігін

2. І.Т. Левицький

3. О.О. Формозов

4. М.О. Макаренко

179. Дніпро-Донецькі племена займалися в основному:

1. землеробством

2. скотарством

3. мисливством і рибальством

4. землеробством і рибальством

180. Поховальний обряд дніпро-донецьких племен характеризувався:

1. інгумаціями у випростаному стані на спині

2. кремаціями

3. інгумаціями у скорченому положенні на боці

4. не досліджений

IV. Енеоліт

181.Назвіть хронологію мідного віку:

1. Х-VI тис до н.е.

2. VI-ІV тис. до н.е.

3. ІV-ІІІ тис. до н.е.

4. ІІ-І тис до н.е.

182. Термін «енеоліт» означає:

1. новий кам’яний вік

2. бронзовий вік

3. мідний вік

4. кам’яний вік

183. З енеолітом пов’язане опанування людиною:

1. лука і стріли

2. бронзи

3. перших металів: міді і золота

4. перших музичних інструментів

184. В господарстві енеолітичних племен виникають наступні досягнення:

1. орне землеробство з використанням тяглової сили коня

2. орне землеробство з використанням тяглової сили бика

3. плуг

4. жорна

185. В епоху енеоліту людина винаходить перший сухопутний колісний транспорт:

1. гарбу

2. сани

3. карету

4. віз

186. В епоху енеоліту знаряддя праці виготовляються з:

1. бронзи

2. каменю і кременю

3. каменю, кременю і міді

4. лише з міді

187.В період енеоліту в землеробстві домінувало:

1. орне оброблення ґрунту

2. підсічно-вогневе оброблення ґрунту

3. мотичне оброблення ґрунту

4. землеробство не набуло поширення

188. Серед основних характерних рис енеолітичної епохи виберіть одне неправильне твердження:

1. поява орного землеробства при домінуванні мотичного способу обробки ґрунту

2. поява кераміки виготовленої на гончарному крузі з плоским дном

3. поява мідних виробів при домінування знарядь з каменю і кременю

4. наявність наземних глинобитних житлових споруд

189. У мідному віці відбувається перший великий суспільний поділ праці. Він зумовлений відокремленням:

1. ремесла від землеробства

2. землеробства від скотарства

3. металургії міді від каменеобробного виробництва

4. керамічного виробництва від металургії міді

190 Зміни в соціальній структурі суспільства в епоху енеоліту зумовлені:

1. соціальним і майновим розшаруванням населення

2. переходом до патріархату

3. появою перших металів

4. появою орного землеробства

191. Однією з найбільш вивчених і яскравих культур епохи енеоліту на території України є:

1. буго-дністровська культура

2. гумельницька культура

3. ямна культура

4. трипільська культура

192. Трипільська культура датується:

1. Х-VI тис до н.е.

2. VI-ІV тис. до н.е.

3. ІV-ІІІ тис. до н.е.

4. ІІ-І тис до н.е.

193. Трипільська культура споріднена з культурою:

1. лійчастого посуду

2. кулястих амфор

3. кукутені

4. середньостогівською

194. Трипільська культура була відкрита:

1. М. Смішком у 1928 р.

2. В. Хвойкою у 1893 р.

3. К. Гадачеком у 1905 р.

4. Т. Пассек у 1964 р.

195. Назва трипільської культури походить від:

1. поселення біля с. Трипільці на Південному Бузі

2. могильника біля с. Трипілля на Дністрі

3. поселення біля с. Трипілля на Середньому Дніпрі

4. поселення біля с. Трипільське на Дунаї

196. Назвіть відомих дослідників трипільської культури:

1. І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська, І. Свєшніков

2. М. Кучера, П. Толочко, В. Баран, В. Козак. І. Винокур

3. К. Гадачек, С. Гамченко, Ю. Кухаренко, І. Артеменко

4. В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович

197. Вкажіть територію поширення трипільської культури:

1. Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси

2. Лісостепове Лівобережжя, Волинь, Подоння, Приазов’я

3. Межиріччя Дніпра і Дону

4. Межиріччя Дніпра і Південного Бугу

198. У розвитку трипільської культури виділяють наступні періоди:

1. ранній, середній і пізній

2. ранній і пізній

3. пізній

4. періоди не виділені

199. Назвіть хронологію раннього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. ІІІ сер. ІІІ тис. н.е.

200. Назвіть характерні риси раннього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г). з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується керамічне виробництво.

201. Назвіть хронологію середнього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. сер. ІV – рубіж ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

202. Назвіть характерні риси середнього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується керамічне виробництво.

203. Назвіть хронологію пізнього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. сер. ІV – рубіж ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

204. Назвіть характерні риси пізнього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується домобудування і керамічне виробництво

205. Назвіть пам’ятки раннього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

206. Назвіть пам’ятки середнього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

207. Назвіть пам’ятки пізнього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

208. Поселення-гіганти площею 250-400 га трипільської культури відкриті у межиріччі:

1. Дніпра і Дністра

2. Дніпра і Дунаю

3. Дніпра і Південного Бугу

4. Дніпра і Дону

209. Вкажіть кількість житлових споруд, відкритих на Майданецькому поселенні трипільської культури на Уманщині:

1. 100 жител

2. 500 жител

3. 1000 жител

4. 1500 жител

210. За способом виготовлення кераміка трипільської культури була:

1. ліпною

2. гончарною

3. злегка підправленою на ручному крузі

4. ліпною, примітивно-гостродонною

211. У середньому періоді трипільської культур існує кераміка:

1. розписана монохромним орнаментом

2. розписана поліхромним орнаментом

3. орнаментована валиками і ямками

4. без орнаменту

212. Кераміка трипільської культури поділяється на:

1. столову і кухонну

2. побутову і господарську

3. лише столову

4. лише кухонну

213.Наявність антропоморфної і зооморфної пластики у трипільців пов’язують:

1. з релігійними віруваннями (культом родючості, матері-прародительки)

2. з господарсько-побутовими потребами

3. з розвитком мистецтва

4. з вірою у загробне життя

214. Наземні житлові споруди трипільських племен були:

1. кам’яні одноповерхові з односхилим дахом, опалювалися печами

2. глинобитні, одно- і двоповерхові, з двосхилим дахом, опалювалися печами

3. зрубні з господарськими ямами в середині, опалювалися вогнищами

4. глинобитні невеликих розмірів з плоским дахом, опалювалися вогнищами

215. Моделі трипільських жител виявлено на поселеннях:

1. Попудня, Володимирівка, Розсохуватка на Черкащині

2. Незвисько, Більче Золоте, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

216. У середовище трипільських племен України мідь надходила з:

1. Середньої Азії

2. Карпат

3. Балкан і Нижнього Подунав’я

4. з Волині

217. В металургії міді трипільці знали:

1. плавлення, витяжку, рубання, пробивання отворів

2. лише кування і свердління

3. кування і плавлення

4. металургія міді знаходилася на примітивному етапі розвитку

218. Основою господарства трипільських племен було:

1. підсічне землеробство та мисливство

2. землеробство і тваринництво

3. сезонне скотарство

4. мисливство, рибальство, збиральництво

219.Історична доля трипільської культури:

1. не вивчена

2. трипільці переселилися за межі України

3. були витіснені степовими племенами

4. розпадається в результаті екологічної і економічної кризи

220. Культура лійчастого посуду культура датується:

1. VI – ІV тис. до н.е.

2. др. пол.IV – п. пол. ІІІ тис. до н.е.

3. ІV – ІІІ тис. до н.е.

4. ІІ – І тис до н.е.

221. Хто з дослідників відкрив культуру лійчастого посуду на території України:

1. О. Цинкаловський

2. Ю. Захарук

3. М. Пелещишин

4. К. Гадачек

222. Назва культури лійчастого посуду походить від:

1. характерної форми посуду

2. могильника біля с. Лійчастий Посуд у Польщі

3. поселення у с. Зимне на Волині

4. річки Лійчастий Посуд в Данії

223. Назвіть відомих дослідників культури лійчастого посуду:

1. О. Черниш, М. Смішко С. Березанська, І. Свєшніков

2. М. Кучера, П. Толочко, В. Баран, В. Козак. І. Винокур

3. О. Цинкаловський, Ю. Захарук, М. Пелещишин

4. В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович

224. Вкажіть територію поширення культури лійчастого посуду на території України:

1. Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси

2. Західна Волинь в басейні Західного Бугу

3. Верхнє і Середнє Подністров’я

4. Межиріччя Дніпра і Південного Бугу

225.На території Європи культура лійчастого посуду поширена:

1. від східних районів Польщі до Західної України

2. від західних районів Румунії до Подніпров’я

3. від Південної Швеції до Західної Волині

4. від Білорусі до Західного Побужжя

226. Скільки пам’яток культура лійчастого посуду відомо на території України:

1. понад 100

2. понад 60

3. понад 40

4. понад 20

227. Топографія поселень культура лійчастого посуду визначається:

1. низькими берегами рік та озер

2. мисами на високих берегах рік або на природно захищених від ворогів плато

3. верхівками пагорбів у залісненій зоні Полісся

4. топографія поселень не вивчена

228. Пам’ятки культура лійчастого посуду на території України представлені:

1. поселеннями і могильниками

2. поселеннями, городищами і могильниками

3. поселеннями

4. могильниками

229. Основою господарства населення культура лійчастого посуду було:

1. мисливство і рибальство

2. промисли

3. землеробство і мисливство

4. землеробство і тваринництво

230. Вкажіть територію поширення культури кулястих амфор:

1. східна Румунія, Молдова, Західна Україна

2. східна частина Німеччини, Польща, Чехія, Волинь і Поділля

3. Північна Польща і Західна Волинь

4. Південна Швеції і Західна Волинь

231. Назва культури кулястих амфор походить від:

1. знайдених на поселеннях римських амфор

2. характерної форми посуду

3. могильника біля села з однойменною назвою на Волині

4. річки Куляста Амфора в Причорномор’ї

232. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток культури кулястих амфор:

1. біля 50

2. біля 80

3. більше 100

4. біля 200

233. Назвіть дослідників культури кулястих амфор:

1. І. Левицький, І. Свєшніков

2. В. Баран, В. Козак

3. Ю. Захарук, М. Пелещишин

4. В. Хвойка, Т. Пассек

234. Поселення культури кулястих амфор:

1. вивчені досить добре (розкопано біля 30 поселень)

2. вивчені посередньо (розкопано біля 10 поселень)

3. вивчені погано (розкопано лише 1 поселення)

4. не виявлені

235. Курганні та безкурганні могильники культури кулястих амфор відкриті біля сіл:

1. Колодяжне, Довге, Увисла, Хартонівці

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

236. Поховання культури кулястих амфор представлені:

1. інгумаціями у кам’яних гробницях

2. кремаціями в урнах

3. кенотафами

4. біритуальними могильниками

237. У культурі кулястих амфор виявлені ритуальні захоронення:

1. рабів

2. полонених

3. диких тварин

4. свійських тварин

238. Найпоширенішою формою посуду культури кулястих амфор є:

1. тюльпановидні горщики, прикрашені дірчастим орнаментом під вінцями

2. вузькогорлі опуклобокі амфори, кулясті з широкими горлами горщики і кубки

3. горщики з лійчастим профілем вінець та опуклобокі миски

4. гончарні горщики банковидної форми і миски з широко розхиленими вінцями.

239. Знаряддя праці культури кулястих амфор переважно виготовлялися з:

1. міді

2. каменю, кременю і бронзи

3. каменю і кременю

4. міді, бронзи і заліза

240 Основа господарства носіїв культури кулястих амфор базувалася на:

1. землеробстві і тваринництві

2. пастушому скотарстві

3. мисливстві і рибальстві

4. мисливстві і збиральництві

V. Бронзовий вік

241. Бронзовий вік датується II-I тисячоліттям до н.е. на території:

1 Центрально-Східної Європи

2. Середньої Азії

3. Близького Сходу

4. Африки

242. Бронза – це метал, що являє собою сплав:

1 міді і заліза

2. міді та олова

3. олова і заліза

4. міді, олова і заліза

243. Вкажіть правильну відповідь:

1. бронза м’якша за мідь і має вищу температуру плавлення

2. бронза твердіша за мідь і має нижчу температуру плавлення

3. бронза м’якша за мідь і має нижчу температуру плавлення

4. бронза твердіша за мідь і має вищу температуру плавлення

244. З яким періодом пов’язується впровадження патріархального ладу:

1. з палеолітом

2. з неолітом

3. з енеолітом

4. з бронзовим віком

245. Яка температура плавлення бронзи:

1. понад 1000° С

2. 1500° С

3. 800-900° С

4. 300-500° С

246. Кого Ви знаєте з дослідників археологічних пам’яток епохи бронзи:

1. В. Хвойко, Л. Залізняк, Т. Пассек

2. В. Баран, І. Винокур, Ю. Кухаренко

3. С. Березанська, І. Свєшніков, Л. Крушельницька

4. К. Гадачек, М. Смішко, М. Пелещишин.

247. У бронзовому віці використовувалися знаряддя праці із:

1. міді, бронзи, каменю і кременю

2. міді, бронзи, заліза

3. каменю і кременю

4. бронзи і заліза

248. У бронзову добу вироби із бронзи на території України:

1. повністю витіснили вироби із каменю і кременю

2. співіснують з крем’яними і кам’яними

3. співіснують з мідними і залізними

4. не набули поширення

249. Що свідчить про майнову нерівність в епоху бронзи:

1. житла із слідами майнової диференціації

2. знахідки мідних виробів

3. знахідки багато оздобленої зброї

4. перші багаті поховання

250. Коли було знайдено один із скарбів багатих речей у с.Бородино Одеської області:

1. 1917 р.

2. 1812 р.

3. 1912 р.

4. 1992 р.

251. Як датується Бородінський скарб епохи бронзи:

1. IV тисячоліттям до н.е.

2. II тисячоліттям до н.е.

3. I тисячоліттям до н.е.

4. II століттям до н.е.

252. В бронзовому віці посилюється роль:

1. матері

2. батька

3. старшого сина

4. дочки

253. Що є доказом посилення влади чоловіка:

1. поховання чоловіка з ювелірно виготовленою зброєю

2. парні поховання чоловіка і жінки з слідами насильницької смерті жінки

3. поховання чоловіка з бойовим конем

4. кремація чоловіка

254. У бронзову епоху на території України поширюються:

1. дольмени і кромлехи

2. піраміди

3. античні міста-держави

4. землеробство

255. Бронзовий вік поділяється на:

1. ранній, середній і пізній

2. ранній і пізній

3. стародавній і новий

4. не поділяється на дрібніші періоди

256. В епоху бронзового віку на території України відбувається:

1. посилення ролі тваринництва

2. домінує орне землеробство

3. з’являються перші державні утворення

4. виникають племінні об’єднання

257. Подайте хронологію бронзового віку:

1. VI-IV тис. до н.е.

2. ІV-III тис. до н. е.

3. ІІ - поч. І тис. до н.е.

4. І тис. до н. е.

258. Куди поступали метали з Балкан, Прикарпаття, Уралу і Кавказу:

1. у Східну Європу

2. в Африку

3. у Малу Азію

4. на Близький Схід

259. Скільки археологічних культур нараховують на території України у період II тисячоліття до н. е.:

1. близько 30

2. близько 20

3. близько 10

4. близько 50

260. Де розселялися племена тшинецько-комарівсьської культури:

1. від Дніпра до Вісли і Одеру

2. від Дніпра до Дону

3. від Дніпра до Дністра

4. від Дніпра до Бугу

261. Тшинецько-комарівська культура відноситься до епохи:

1. ранньої бронзи

2. середньої бронзи

3. пізньої бронзи

4. ранньозалізного часу

262. Хто досліджував тшинецько-комарівську культуру:

1. С.С. Березанська

2. В.В. Хвойко

3. В.Д. Баран

4. М.Ю.Смішко

263. Назва тшинецько-комарівської культури походить від населених пунктів:

1. Тшинець у Польщі і Комарів у Подністров’ї

2. Тшинець на Волині і Комарів у Подністров’ї

3. Тшинець у Подніпров’ї і Комарів на Волині

4. Тшинець у Чехії і Комарів у Подніпров’ї

264. Для тшинецько-комарівської культури характерні наступні поселення:

1. невеликих розмірів з тимчасовим житлом

2. великих розмірів із дерев’яними житлами на кам’яних підвалинах або трохи заглиблені стовпової конструкції

3. невеликі поселення із землянками

4. короткочасні стоянки із наземними шалашоподібними житлами

265. Поховальні пам’ятки комарівської культури:

1 безкурганні з кремацією

2. безкурганні з інгумацією

3. курганні з інгумаційними похованнями у катакомбах

4. курганні з інгумацією, рідше – кремацією

266. Характерною формою кераміки тшинецько-комарівської культури були:

1. тюльпаноподібні ліпні горщики з геометричним орнаментом, канелюрами, шишечками

2. біконічні ліпні горщики з дірчастим орнаментом під вінцями

3. гончарні горщики без орнаменту

4. ліпні горщики орнаментовані хвилясто-лінійчастим орнаментом

267. У якій з культур епохи бронзи поширені т.зв. «рогаті прясла»:

1. комарівській

2. тшинецькій

3. городоцько-здовбицькій

4. стжижовській

268. Де знайдено «рогате прясло» тшинецької культури з позначеннями на ньому знаків зодіаку:

1. Києві

2. Тшинцю

3. Комарові

4. Таценках

269. На якій стадії розвитку у тшинецько-комарівській культури знаходилася металургія бронзи:

1. на примітивній

2. на високій

3. не була поширена

4. переживала кризу, оскільки витіснялася залізообробною справою

270. На якій з пам’яток тшинецької культури було знайдено унікальну рогову сокиру-молот – пам’ятку образотворчого мистецтва населення Подніпров’я:

1. с. Дударівка Київської обл.

2. с. Гребінки Київської обл.

3. с. Олишівка Чернігівської обл.

4. с. Вишеньки Київської обл.

271. І.К.Свєшніков досліджував культури:

1. шнурової кераміки

2. лінійно-стрічкової кераміки

3. мальованої кераміки

4. ямково-гребінцевої кераміки

272. У кін. III – п. пол. II тис. до н.е. простори східної і центральної Європи заселяли скотарські племена культур:

1. ямково-гребінцевої кераміки

2. шнурової кераміки

3. лінійно стрічкової кераміки

4. сурської культури

273. Район поширення культур шнурової кераміки охоплював території:

1. середнього і верхнього Подніпров'я, басейн Десни в межах України, Білорусі, Росії

2. лісостепового Правобережжя та в південні райони Волині

3. південно-східної Трансільванії, частину Румунії, Молдови і Середнього Подністров’я

4. Центральної і Східної Європи від Ельби та Одеру до Прип’яті і Дніпра

274. Основні дослідження з вивчення культур шнурової кераміки Волині і Поділля належать:

1. В.В. Хвойку

2. І.К. Свєшнікову

3. М.Ю. Смішку

4. С.С.Березанській

275. До найбільш ранніх пам’яток бронзового віку на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття належать:

1. поселення і могильники культур багатоваликової кераміки

2. поселення і могильники шнурової кераміки

3. пам’ятки зарубинецької культури

4. поселення і могильники скотарських племен Північного Причорномор’я та Приазов’я.

276. Вкажіть другу назву культур шнурової кераміки:

1. культура бойових мечів

2. культура бойових молотів

3. культура господарських сокир

4. культура бойових сокир

277. Назва городоцько-здовбицької культури походить від населених пунктів:

1. Городок і Здовбиця у Західній Волині

2. Городок і Здовбиця у Східній Волині

3. Городок і Здовбиця у Середньому Подністров’ї

4. Городок і Здовбиця у Середньому Подніпров’ї

278. Поховання городоцько-здовбицької культури представлені:

1. кремацією

2. інгумацією

3. поховання під долівками помешкань

4. кремацією та інгумацією

279. Серед керамічних виробів городоцько-здовбицької та стжижовської культури поширеними є :

1. округлодонні глечики і миски

2. грецькі амфори

3. гончарний посуд

4. амфори, глечики, циліндричні миски з ручками

280. Територія стжижовської культури визначається:

1. Верхнє і Середнє Подністров’я

2. Молдова і Правобережна Україна

3. східна частина Люблінської височини і північно-західна Волинь

4. басейн річок Сян і Серет

281. Одним з відомих скарбів стжижовської культури, де знайдено багато сокир і прикрас, є:

1. Мартинівський скарб

2. Стеблівський скарб

3. Чортомлицький скарб

4. Стретівський скарб

282. Глиняний посуд культур шнурової кераміки Прикарпаття та Волині характеризується наявністю значної кількості :

1. двовухих амфор, глеків і циліндричних мисок з ручкою прикрашених шнуровим орнаментом

2. гончарних тюльпаноподібних горщиків, мисок і черепків

3. бронзових горщиків з широко відхиленим горлом і невеликим плоским дном

4. горщиків з лінійчасто-хвилястим орнаментом

283. Зростання осілості підкарпатської культури шнурової кераміки вело до зменшення ролі :

1. скотарства

2. землеробства

3. рибальства

4. мисливства

284. У копальнях городоцько-здовбицької та стжижовської культури видобували:

1. мідь

2. олово

3. руду

4. кремінь

285. Середньодніпровська культура шнурової кераміки займає територію:

1. Середнього і Верхнього Подніпров'я, басейн Десни в межах України, Білорусі, Росії.

2. лісостепового Правобережжя та південні райони Волині

3. південно-східної Трансільванії, частину Румунії, Молдови і середнього Подністров’я

4. Центральної і Східної Європи від Ельби та Одеру до Прип’яті й Дніпра

286. Середньодніпровська культура шнурової кераміки сформувалася:

1. у кін. III – поч. ІІ тис. до н.е.

2. на поч. III тис. до н.е.

3. у кін. II тис. до н.е.

4. середина II тис. до н.е.

287. Кераміка середньодніпровської культури представлена

1. гончарними горщиками з широко розхиленим горлом і невеликим плоским дном

2. тюльпаноподібними горщиками, мисками і черепками з дірчастим орнаментом під вінцями

3. округлодонними глечиками, округлобокими амфорами, чашами із шнуровим орнаментом

4. Керамічними ложками, мисками з ручками, горщиками з мальованим орнаментом

288. На території України до числа культур шнурової кераміки належать:

1. середньодніпровська, підкарпатська, городоцько-здовбицькоа та стжижовська культри

2. катакомбна, зрубна, сабатинівська культури

3. середньстьогівська, лендельська культури

4. тшинецька і комарівська культури

289. Хронологія культур шнурової кераміки припадає на:

1. ІV-III тис. до н.е.

2. кін. ІІІ - поч. ІІ тис. до н.е.

3. II тис. – 8 ст. до н.е.

4. І тис до н.е.

290. Носії культури шнурової кераміки в етнологічному плані належали до:

1. індоєвропейської групи населення

2. германської групи населення

3. слов’янської групи населення

4. східноазіатської групи населення

291. Пам’ятки підкарпатської культури шнурової кераміки виявлені у:

1. басейні верхньої частини Дністра, частково у Верхньому Попрутті, на території Південної Волині

2. на території Середнього і Верхнього Подніпров'я, басейні Десни в межах України, Білорусі і Росії

3. на території лісостепового Правобережжя і у південних районах Волині

4. на території південно-східної Трансільванії, частині Румунії, Молдови і Середнього Подністров’я

292. Розквіт середньодніпровської культури шнурової кераміки припадає на:

1. першу половину III тис. до н.е.

2. середина I тис. до н.е.

3. першу половину II тис. до н.е.

4. другу половину I тис. до н.е.

293. Поселення середньодніпровської культури шнурової кераміки розташовані у:

1. заплавах річок та чорноземних та піщаних узвишшях

2. підгірських місцевостях

3. тяжко доступних болотистих місцевостях

4. степовій зоні України

294. Вперше на пам’ятки середньодніпровської культури шнурової кераміки звернув увагу:

1. В.В. Хвойко

2. І.К. Свєшніков

3. М.Ю. Смішко

4. В.О. Городцов

295. У наш час пам’ятки середньодніпровської культури вивчали:

1. І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська

2. М. Кучера, П. Толочко, В. Козак

3. В. Хвойко, С. Гамченко, І. Русанова

4. В.Хвойко, Ф. Вовк, Л. Крушельницька

296. На поселеннях середньодніпровської культури шнурової кераміки виявлено залишки жител:

1. зрубної конструкції

2. стовпової конструкції

3. збудовані з каменю

4. збудовані з цегли-сирцю

297. Кургани середньодніпровської культури шнурової кераміки датуються:

1. кінцем III тис. до н.е.

2. початком II тис. до н.е.

3. кінцем II тис. до н.е.

4. серединою II тис. до н.е.

298. Мідь і бронзу носії середньодніпровської культури шнурової кераміки отримували, з:

1. Карпато-Балканського регіону

2. Центральної Європи

3. Східної Азії

4. на місці проживання

299. Поховання середньодніпровської культури представлені:

1. трупопокладеннями у випростаному стані або трупоспаленнями у курганах

2. трупоспаленнями у безкурганних могильниках

3. трупопокладеннями у скорченому положенні в безкурганних могильниках

4. кенотафами

300. Культура бойових сокир, це:

1. культура ямково-гребінцевої кераміки

2. культура шнурової кераміки

3. культура лінійно-стрічкової кераміки

4. сурська культура


3074535776060720.html
3074627896272587.html
    PR.RU™